Інформаційно-аналітична система закладів охорони здоров'я "Електронна лікарня"

·         забезпечення медикаментами;

·         контингент хворих (важкі випадки, смертність, надзвичайні ситуації);

·         моніторинг руху хворих (скільки прийнято, виписалось, переведено, померло);

·         контроль правильного ведення лікувального процесу;

·         фінансові надходження та їх структура (бюджетні, благодійні, оренда, інше);

·         витрати (харчування, бензин, ремонт, інше)

та безліч інших.

На жаль, ця інформація не завжди виявляється точною та оперативною. Для отримання об`єктивної та своєчасної інформації чимдалі більше керівників використовують інформаційні системи. В інформаційної системи, як джерела накопичення та аналізу інформації, немає таких недоліків.

Отримуючи швидкий і легкий доступ до інформації за допомогою сучасної інформаційної системи, керівник контролює всі, навіть найвіддаленіші, куточки своєї установи, не виходячи з власного кабінету. Сучасний керівник отримує зараз такі механізми керування, за якими ми зовсім недавно спостерігали тільки в кіно.

Автоматизація полегшує життя не тільки керівникам, але й персоналу. Інформаційна система забирає всю, або майже всю, паперову роботу лікаря. Це є великим полегшенням. Лікар може присвятити увесь свій час творчій роботі, а не займатися діловодством та статистикою.

Перехід до страхової медицини ще більше загострить це питання, адже відтепер до медичної документації додасться група показників, які стосуються вартості лікування. Страхові компанії будуть вимагати детальних звітів у різних розрізах – щодо якості, вартості та тривалості лікування. Без використання інформаційної системи доведеться збільшити вдесятеро штат бухгалтерів і економістів. Чи не перетворяться тоді наші медичні заклади у великі статцентри, які просто не будуть мати часу для обстеження та лікування населення?

Інтуїтивне розуміння цієї ситуації передувало створенню автоматизованих робочих місць (АРМ), які частково автоматизували деякі ділянки медико-статистичної та фінансової звітності. Створення АРМів у свій час зіграло важливу роль у зміні менталітету персоналу при переході від паперових носіїв інформації до електронних. Але сьогодення вимагає переходу до нового етапу – уніфікованої комплексної автоматизації медичних закладів, що дасть змогу створити єдиний всеукраїнський медико-інформаційний простір.

Створення єдиного інформаційного простору медичних закладів допоможе протидіяти негативним медико-соціальним наслідкам, оскільки дасть змогу створити систему комплексного, науково обґрунтованого аналізу динаміки стану здоров’я населення у зв’язку з різними соціальними, економічними, екологічними факторами, розробити на основі комп’ютерної технології науково-практичні програми боротьби з основними захворюваннями, значно збільшить продуктивність праці медичних працівників, підвищить ефективність використання ресурсів охорони здоров’я.

Метою побудови та впровадження Інформаційно-аналітичної системи „Електронна лікарня”  є створення сучасної повнофункціональної системи, яка б сприяла ефективному вирішенню завдань, поставлених перед  закладами охорони здоров’я.

Система розроблялась відповідно до Концепції державної політики інформатизації охорони здоров'я України. Основним завданням, що вирішує система, є автоматизація існуючих лікувально-діагностичних процесів закладів охорони здоров’я за допомогою інформаційно-аналітичної системи “Електронна лікарня”.

Ефект від використання системи

Впровадження автоматизації існуючих лікувально-діагностичних процесів ставить за мету:

·         одноразовість введення будь-якої інформації в систему;

·         підвищення ефективності роботи як окремих лікарів, так і установи в цілому;

·         зниження витрат часу та ресурсів на копіювання, передачу та збереження множини копій паперових документів;

·         підвищення обґрунтованості рішень, що приймаються, завдяки наданню лікарю максимально повної документальної бази.

Система “Електронна лікарня” відповідає сучасним принципам побудови програмного забезпечення, а саме:

·         модульність;

·         масштабованість (використання триланкової архітектури клієнт – сервер застосувань – сервер баз даних);

·         можливість планомірного нарощування – як кількості одночасно працюючих користувачів, так і обсягу документів;

·         інтегрованість, гнучкість;

·         надійність, технологічність;

·         відкритість, спадкоємність;

·         єдина нормативно-довідкова інформація;

·         єдина оперативна інформація;

·         уніфікація україномовних інтерфейсів користувачів;

·         інформування користувачів про їх помилкові дії;

·         резервне дублювання інформації;

·         централізоване адміністрування та управління інформаційними ресурсами;

·         можливість заміни СУБД (зберігання даних у іншій промисловій СУБД) без внесення змін в прикладне програмне забезпечення;

·         можливість зміни форматів документів, супроводу і модернізації системи силами експлуатаційного персоналу;

·         наявність інструментальних засобів настроювання системи на робочому місці.

Функціональні підсистеми продукту побудовані у відповідності до вимог нормативно-правових документів:

·         Концепції державної політики інформатизації охорони здоров'я України;

·         Наказу МОЗ України №147-Адм від 05.05.2003 року “Щодо упорядкування впровадження в діяльність лікувально-профілактичних закладів програмних продуктів типу “Поліклініка” та “Стаціонар”;

·         Наказу МОЗ України №330 від 05.07.2005 року “Про запровадження ведення електронного варіанту облікових статистичних форм в лікувально-профілактичних закладах”;

·         Наказу МОЗ України № 126 від 17.03.06 року “Про затвердження плану дій на 2006 рік щодо реалізації Стратегії розвитку медичної статистики на період до 2008 року ”;

·         Наказу МОЗ України № 184 від 26.07.99 року “Медична облікова документація, що використовується в стаціонарах лікувально-профілактичних закладів”.

Функціональний та структурний склад системи

Підсистема “Лікування” >>>

Підсистема “Діловодство” >>>

Підсистема “Веб-сайт лікарні” >>>

Для отримання додаткової інформації Ви можете звернутись до Департаменту проектів у державному секторі. E-mail:smirnoff@softline.kiev.ua